У статті висвітлюються сторінки життя Остапа Вишні, пов’язані з Куп’янщиною. Є спогади жителів с. Сенькове. Наведено уривки творів, написаних під впливом одержаних вражень від перебування на Сеньківщині.

У статті висвітлюються питання тісного зв’язку творчості Остапа Вишні з життям простого народу, визначаються національні риси творчості письменника, барвиста мова його комічних творів.

У статті на прикладі творів Остапа Вишні досліджуються можливості фонетичних, лексичних засобів гумористичного жанру.

У статті висвітлюються засоби зображення комічного у творах Остапа Вишні. Твори письменника надзвичайно цікаві, веселі, повчальні. Їх проймають тонкий гумор і любов до людей. Тому важливо дослідити засоби зображення комічного у творчості гумориста. Спроба з’ясувати це питання розширить кругозір читача про сатиричні твори Остапа Вишні, дасть змогу порівняти його манеру письма із особливостями творення комічного іншими письменниками.

До роботи увійшли відомості з життєвого та творчого шляху сміхотворця Остапа Вишні – видатного майстра слова і великого громадянина. Він – письменник унікальної популярності, рекордних мільйонних тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатура – із життя.

У статті порушується питання вивчення творчості Остапа Вишні на заняттях із української літератури та в поза аудиторний час в умовах коледжу. Найбільш прийнятними, на думку автора, є нетрадиційні заняття з вивчення творчості письменника, адже вони сприяють раціональному розподілу навчального часу та ефективному впровадженню в освітній процес інноваційних технологій. Такими є активні методи навчання у поєднанні з інноваційними технологіями (заняття «Вікторина», «Інтерв’ю», «Конкурс», «Подорож», «Круглий стіл», «Імпровізація» тощо).

У статті висвітлюються питання національного характеру гумору і сатири в творчості Остапа Вишні, засвідчені півмільйонними тиражами його збірок, які видавалися для голодної та малописьменної України двадцятих років і були нею з вдячністю сприйняті. Особлива увага приділена характеру творів гумориста. Остап Вишня був, є і залишиться у нашій українській літературі видатним майстром слова, найбільшим і найулюбленішим сміхотворцем нашого часу. І його слово чарівно-веселе ніколи не вмре, бо сам він був радісною живою усмішкою свого великого, безсмертного народу.

Стаття знайомить із маловідомими раніше фактами з життя Остапа Вишні 1933-1943 рр., коли письменник відбував покарання в Ухтпечорських таборах. Особлива увага звертається на творчість письменника періоду заслання. Стаття цікава тим, що в ній аналізується автобіографічний твір – щоденник, у якому відображені основні події, що відбувалися в таборі, їх опис та оцінка. Щоденникові нотатки несуть повну інформацію про життя в таборі та роздуми письменника, є цінними для детальнішого вивчення й осмислення творчості та життєвого шляху гумориста.

У статті проаналізовано гуморески з циклу «Мисливські усмішки» Остапа Вишні, дано методичні поради до їх вивчення, розглянуто деякі питання теорії сатири, зокрема відтворення дійсності засобами комічного, коротко висвітлено значення творчості письменника.

У статті висвітлюються факти із біографії Остапа Вишні. Велике місце в роботі займають факти з життя письменника, пов’язані з харківським періодом. У роботі особлива увага приділяється спогадам родичів та знайомих, які спілкувалися з Остапом Вишнею під час його життя у харківському будинку «Слово». У праці на основі аналізу характеризуються різні сторони життя письменника в даний період: щасливі миті життя і трагічний факт арешту та його наслідки. Стаття містить перелік творчого доробку, який пов’язаний із Харковом. Наводиться факт існування у місті Харкові вулиці Остапа Вишні.