Четверг, 25.04.2024, 22:54
Приветствую Вас Гость | RSS

Наукові Інтернет-конференції

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Форум » Науково-методичні заходи з педагогічними працівниками » Інтернет-конференції » Всеукраїнська конференція присвячена 140-річчю Г. Хоткевича (14 грудня 2017 р.)
Всеукраїнська конференція присвячена 140-річчю Г. Хоткевича
adminДата: Понедельник, 11.12.2017, 16:57 | Сообщение # 1
Elena
Группа: Администраторы
Сообщений: 40
Статус: Offline
КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Інформують Вас, що 14 грудня 2017 р. проводитиметься

Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція

«Невгамовний темперамент. Гнат Хоткевич»


присвячена

140-річчю від дня народження Гната Хоткевича


Запрошуємо до участі викладачів, наукових співробітників вищих навчальних закладів та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителів загальноосвітніх навчальних закладів, а також осіб, які мають професійний інтерес до зазначеної теми.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 08:29 | Сообщение # 2
Группа: Гости





Герасименко Тетяна Іванівна
Полковомикитівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Богодухівського району


          Гнат Хоткевич близький нам тим, що народився на Харківщині. І ми гордимося його неординарною особистістю, адже він був людиною різнобічних талантів. Гнат був не тільки письменником і театральним діячем, але й одним із найяскравіших музикантів і теоретиків народної музики в Україні. Він став бандуристом вже в роки студентської юності, вперше придбавши інструмент в 1894 році, і вперше виступивши на сцені як соліст в 1896 році. А коли Хоткевич був виключений за «українство» з Харківського політехнічного інституту, він приєднався до хору Миколи Лисенка, виконуючи соло на бандурі. Причому став відомий, як віртуоз.
          Шкода, що хвиля репресій накрила і цю талановиту людину.
 
Новікова Л.О.Дата: Четверг, 14.12.2017, 08:57 | Сообщение # 3
Группа: Гости





..........Сімдесяті роки ХIХ століття, коли він народився в Україні, були складними – зниження життєвого рівня населення, посилення поліційного режиму. До цього долучились голодомори 1873 та 1880 років. Батьки Гната Хоткевича мали роботу в харківського купця Михайлова, його садиба була в селі Деркачі. На село виїздили й Хоткевичі з малим Гнатом. Тут була власна сільська бібліотека, молодь охоче відвідувала аматорські спектаклі та концерти в школі, а згодом і в селі. Про це свідчить у березні 1911 року українська газета «Засів»: «У Деркачах на Харківщині люди потроху беруться до рідної справи. Молодь селянська стає свідомішою, виписує українські часописи: «Раду», «Засів», «Літературно-науковий вісник», «Світло». Тут, у Деркачах, на подвір’ї сліпого бандуриста «дядька Павла» п’ятирічний Гнат отримав перші уроки гри на бандурі.
..........Очевидно, що в цей період формується «симфонічне» творче єство майбутнього митця.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 09:03 | Сообщение # 4
Группа: Гости





Удянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Угловського М.М.
Вчитель української мови та літератури Коваленко Наталія Василівна.


          Гнат Хоткевич — це митець близький нам, бо він не тільки наш земляк, а й самобутня творча постать: письменник, критик, літературознавець, мистецтвознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. На жаль, він повністю не реалізував свій талант, бо хвиля репресій накрила і цю талановиту людину. Ми вивчаємо, пам’ятаємо, цінуємо та пишаємося здобутками його творчості.
 
Гость Лузан Л.О.Дата: Четверг, 14.12.2017, 09:23 | Сообщение # 5
Группа: Гости





.....Шановні викладачі, наукові співробітники вищих навчальних закладів та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителі загальноосвітніх навчальних закладів, а також особ, які мають професійний інтерес до зазначеної теми, запрошуємо взяти участь в обговоренні матеріалів, що були подані на Всеукраїнську науково-практичну Інтернет-конференцію "Невгамовний темперамент. Гнат Хоткевич".
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 10:02 | Сообщение # 6
Группа: Гости





Ветеринарний навчально-виховний комплекс
"Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад"
Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.
Вчитель української мови та літератури
Козінченко Ганна Анатоліївна

          Мені цікавий Гнат Хоткевич тим, які надії він покладав на молодь. До духовного прозріння, національної свідомості Г.Хоткевич кликав передусім молодь. Для неї він і писав свою популярну "Історію України". Він вважав тож кожний, хто не вніс нічого в загальну суму життя, уже убив частину поступу. Кому ми сьогодні завдячуємо блага культури?.. І ось тому на нашу молодь надія, України. Ви мусите бути липшими від нас. Ви мусите бути і чеснішими, і жертовнішими, і творити Шевченків з-поміж себе". З таким словом Гнат Хоткевич звертається до нас- сучасників, він закликає нас бути не сторонніми спостерігачами життєвих перепетій на Україні, а бути творцями долі багатостраждального українського народу.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 10:13 | Сообщение # 7
Группа: Гости





Всім доброго дня!

          Вас вітає вчитель української мови та літератури комунального закладу "Мереф'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7" Мереф'янської міської ради Харківської оюласті - Тетяна Гаврилівна Лугова!
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 10:19 | Сообщение # 8
Группа: Гости





Герасименко Тетяна Іванівна
Полковомикитівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Богодухівського району

          До нас у село приїжджала наймолодша донька Гната Галина (1929-2010), вона під час війни була вивезена в Німеччину, а потім з іншими переміщеними особами оселилася в Марокко, де довгий час була парафіянкою та півчою православної церкви Воскресіння Христового в Рабаті. З початку 1970-х — проживала в місті Гренобль, Франція. Була дружиною священика Української Автокефальної Православної Церкви у Франції о. Олександра Козакевича, колишнього харків`янина. Розповідали, що вона займалася писанкарством, влаштовувала виставки. приїжджала в Полкову Микитівку приблизно у 1998 чи 1999 році. Сфотографувала хлопчика в українському вбранні. Відправила фото у якийсь французький журнал. Не знаємо чи надруковано це фото.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 10:42 | Сообщение # 9
Группа: Гости





Доброго дня!

          Вчитель української мови і літератур Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 142 -  Перевозник Дар'я Дмитрівна!
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 10:47 | Сообщение # 10
Группа: Гости





Вітаю шановних колег!

          Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №64, Московський район, Посилаєва Тетяна Володимирівна. Звісно, ми пишаємося нашим талановитим земляком і як письменником і як критиком і літературознавцем, і як театральним діячем, композитором, істориком і етнографом. А я особисто ще горда тим, що у моєму рідному селищі Високому встановлено пам'ятний знак біля будинку, в якому останнє десятиріччя жив митець. Запрошую відвідати цю пам'ятку культури, ви отримаєте насолоду і від чудових краєвидів, і від змістовної екскурсії.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 10:52 | Сообщение # 11
Группа: Гости





Дергачівська гімназія № 3 Дергачівського
районної ради Харківської області
Вчитель українознавства Хуторна Зоя Михайлівна


          Творча та наукова діяльність талановитого українського просвітянина Гната Хоткевича, харківського інженера-залізничника за освітою, включає розробки ідей, методологій, концепцій, розвідок, систематизації знань в багатьох галузях науки, освіти і культури України на зламі двох епох. Феномен Хоткевича викристалізувався за жорстоких умов особистого і громадського життя, переслідувань з боку провладних структур, заборони друкувати власні твори, інколи позбавлення елементарних засобів до існування у вигляді хлібних карток, нарешті, - відчайдушному спротиві митця радянській системі тотальних репресій. Перспективність його наукових розвідок і творчого доробку незаперечні, оскільки є актуальними в еволюційному процесі української культури вже впродовж століття.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 10:58 | Сообщение # 12
Группа: Гости





..........Я захоплююся Гнатом Хоткевичем не тільки як земляком, а як людиною самобутнього таланту. Народився в сім'ї робітників, ніколи не жив у розкошах, отримав прекрасну технічну освіту, але не захотів бути ведучим спеціалістом в технічній галузі, оскільки обрав об'єктом своєї життєдіяльності українське мистецтво. Він мав вроджений мистецький талант, настільки був обдарованою людиною, що його душа була в постійному пошуку нових відкриттів в різноманітних галузях, був прогресивним художником, що комплексно розробив те велике, що ми називаємо народною творчістю, був гуманістом, котрий відстоював ідею загальнолюдського в мистецтві, артистом і вченим з високопоетичною душею, палким трудівником-патріотом, віртуозним бандуристом, творцем першого робітничого театру, людинолюбом...У нім зіткнулися два століття, місто і село, дві мови, дві культури, віковічне й нівелююче - бездуховне. Мене дивує поєднання, на перший погляд -"непоєднаних талантів" в особі цієї високообдарованої людини: вражає той факт, що за фахом інженер-технолог, власний театральний досвід якого обчислювався лише аматорськими виставами, сміливо проаналізував стан українського театру, виявляючи при цьому широку обізнаність з головними тенденціями його розвитку і тонке відчуття необхідних змін. Митець брав участь у роботі українського літературно-художнього етнографічного товариства ім.Квітки-Основ’яненка, яке було на той час у Харкові чи не єдиною інституцією, що відверто відстоювало інтереси української культури, дбало про її розвиток. Він був не тільки віртуозним бандуристом (характерники-кобзарі про нього говорили: «Так грати може тільки Хоткевич або чорт!»), а вдихнув нове життя в інструмент, підніс його до академізму консерваторії, ставши першим професором у класі бандури, автором підручника, істориком, автором нового способу гри на ній, описав конструкцію, арматуру, форму бандури, змінив розташування грифу. Його конструкторські знахідки увійшли в практику – тепер академічні бандури виготовляють з асиметричним грифом. Вражає той факт, що він першим з’єднав сольні інструменти сліпих кобзарів у ансамбль (як можна диригувати незрячими?). Як інструментознавець випередив на півстоліття світову науку точністю, системністю, повнотою, історизмом.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 11:01 | Сообщение # 13
Группа: Гости





Доброго дня!

          Вас вітають учителі української мови та літератури Первомайської ЗОШ І - ІІІ ступенів № 7 Первомайської міської ради Харківської області Гоженко В.В., Луста Л.А., Каракуця Т.М., Педан Т.П.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 11:03 | Сообщение # 14
Группа: Гости





Всім доброго дня!


          Вас вітає вчитель української мови та літератури комунального закладу "Мереф'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7" Мереф'янської міської ради Харківської оюласті - Тетяна Гаврилівна Лугова!

          Я захоплююся Гнатом Хоткевичем не тільки як земляком, а як людиною самобутнього таланту. Народився в сім'ї робітників, ніколи не жив у розкошах, отримав прекрасну технічну освіту, але не захотів бути ведучим спеціалістом в технічній галузі, оскільки обрав об'єктом своєї життєдіяльності українське мистецтво. Він мав вроджений мистецький талант, настільки був обдарованою людиною, що його душа була в постійному пошуку нових відкриттів в різноманітних галузях, був прогресивним художником, що комплексно розробив те велике, що ми називаємо народною творчістю, був гуманістом, котрий відстоював ідею загальнолюдського в мистецтві, артистом і вченим з високопоетичною душею, палким трудівником-патріотом, віртуозним бандуристом, творцем першого робітничого театру, людинолюбом...У нім зіткнулися два століття, місто і село, дві мови, дві культури, віковічне й нівелююче - бездуховне. Мене дивує поєднання, на перший погляд -"непоєднаних талантів" в особі цієї високообдарованої людини: вражає той факт, що за фахом інженер-технолог, власний театральний досвід якого обчислювався лише аматорськими виставами, сміливо проаналізував стан українського театру, виявляючи при цьому широку обізнаність з головними тенденціями його розвитку і тонке відчуття необхідних змін. Митець брав участь у роботі українського літературно-художнього етнографічного товариства ім.Квітки-Основ’яненка, яке було на той час у Харкові чи не єдиною інституцією, що відверто відстоювало інтереси української культури, дбало про її розвиток. Він був не тільки віртуозним бандуристом (характерники-кобзарі про нього говорили: «Так грати може тільки Хоткевич або чорт!»), а вдихнув нове життя в інструмент, підніс його до академізму консерваторії, ставши першим професором у класі бандури, автором підручника, істориком, автором нового способу гри на ній, описав конструкцію, арматуру, форму бандури, змінив розташування грифу. Його конструкторські знахідки увійшли в практику – тепер академічні бандури виготовляють з асиметричним грифом. Вражає той факт, що він першим з’єднав сольні інструменти сліпих кобзарів у ансамбль (як можна диригувати незрячими?). Як інструментознавець випередив на півстоліття світову науку точністю, системністю, повнотою, історизмом.
 
ГостьДата: Четверг, 14.12.2017, 11:18 | Сообщение # 15
Группа: Гости





Доброго дня!

          Дуже цікава конференція! Я захоплююся Гнатом Хоткевичем не тільки як земляком, а як людиною самобутнього таланту.
 
Форум » Науково-методичні заходи з педагогічними працівниками » Інтернет-конференції » Всеукраїнська конференція присвячена 140-річчю Г. Хоткевича (14 грудня 2017 р.)
  • Страница 1 из 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Поиск: