У статті висвітлюються багатогранна поетика та жанрова різноманітність творів І.К. Карпенко-Карого. Поштовхом для перепрочитання та переосмислення творів Карпено-Карого послужило те, що існує досить стійка вже традиція (вона особливо проявила себе у критичних працях радянського періоду) трактувати їх не за властивими їм естетичними вимірами (романтичними), а з позицій реалізму, “підтягати” до реалізму. Звідси – зміщення акцентів, позитивного і негації, оцінки “досягнень” і “слабкостей” тощо. Сьогодні є актуальним концептуальне осмислення творчості драматурга, зокрема жанрової різноманітності.