У роботі висвітлюються особливості жанрової форми творів І. Тобілевича «Хазяїн», «Сто тисяч», «Суєта» та «Житейське море». Актуальність дослідження пов’язана з тим, що особливості жанрової форми п’єс Івана Тобілевича в українському літературознавстві не розглянуті повною мірою, не досліджено особливості «нової драми» у творах «Суєта», «Житейське море», «Хазяїн».