Творчості Віктора Гюго належить почесне місце в історії зарубіжної літератури. Це – письменник, який закликав «прокинутися, бо люди бідують, роздавлені несправедливістю». Актуальність роботи полягає в прагненні узагальнити відомості про світогляд великого французького митця.

В данной статье рассмотрено литературное наследие Виктора Гюго в таких видах искусствах: изобразительное искусство, мюзикл, драма, поэзия, театр и опера. Проанализировано мировоззрение автора и отражение его в искусстве. Раскрыта тема важности В. Гюго в национальной культуре Франции, а также актуальность произведений, их социальной остроты и художественной значимости для современности.

Французьку літературу ХІХ століття неможливо уявити без Віктора Гюго. Творчість Гюго, найвидатнішого французького романтика, вождя французького романтизму, його теоретика, вражає багатогранністю і розмаїттям: великий поет, прозаїк, драматург, при цьому літературний критик і близький бойовий, темпераментний публіцист.

(Формування неординарної особистості шляхом використання ейдотехніки на уроках зарубіжної літератури)

Дана методична доробка є спробою поєднати традиційність і новаторство у викладанні світової літератури. Автор пропонує використання ейдотехніки як ефективного методу самовираження та самореалізації особистості.

Заслуговують на увагу розроблені уроки зарубіжної літератури у 9 класі, метою яких є виховання людини нової генерації – свідомо зацікавленої у власному становленні, непересічної, неординарно.

Погляд на динаміку подій у романах Віктора Гюго, як на перевтілення духовного, а іноді й фізичного каліки на людину, яка приносить себе в жертву задля кохання, порятунку або допомоги. Протиставлення духовного, емоційного гуманізму свідомому, раціональному прагматизму.

Дана робота присвячена дослідженню літературної спадщини В.Гюго,а саме його твору «Собор Паризької Богоматері». Роман є сторінкою не тільки історії країни, а й історії мистецтва.

Творческий путь теоретика романтизма В.Гюго сложен и противоречив. В статье затронуты этапы развития и становления великого гуманиста. Со страниц произведений Виктора Гюго мы слышим голос защитника угнетенных и обездоленных, сторонника эстетического совершенствования человека и общества.

В статье изложен материал, который знакомит с философскими, эстетическими взглядами не только писателя, но и героев, созданных гением произведений. Это люди, ставши “заложниками” жизни. Они, как и писатель-гуманист выражают протест против жизненных пороков, несущих разрушение.

У статті дана описова характеристика різних варіантів адаптації роману В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» в класичному і сучасному музичному мистецтві. Акцентовано увагу на історії створення та постановки мюзиклу «Собор Паризької Богоматері», балетної постановки та опери за мотивами роману.

В статті йдеться про еволюцію Гюго як поета, новаторство поезії французького романтика.

Поезія Гюго передає споконвічне прагнення людини до незалежності, волі. Вона викликає бажання читати і читати, переживати пристрасні почуття до коханої, гіркі втрати і розчарування.